Working book: Дорослий. Ідея&Посил
Розповідаю про те, чому вигадування одного короткого і простого речення триває так довго
Короткометражний фільм ДОРОСЛИЙ
2019, Львів, 17 хвилин
виробництво кінокомпанія RADAR
Odessa International Film Festival, Ukraine
Lviv International Film Festival Wiz-Art, Ukraine
Brno 16 Film Festival, Czech Republic
Tenerife Shorts Festival, Spain
Küstendorf Film & Music Festival, Serbia
Ukraina Festiwal Filmowy, Poland
Ukrainischer Kinoklub screening, Germany;
У січні 2018 року я написала Лєрі Сочивець, очільниці СУК (Сучасне Українське Кіно) і спитала, чи є в неї ігровий проект, на якому можна було б попрацювати (ну ок, поволонтерити, якщо реалістично). На той час я монтувала свій док фільм Зв’язок, і мені було страшно, що я стрімко вивалююсь із контексту ігрового кіно. Лєра як продюсерка саме починала роботу над короткометражним фільмом Саші Стельченка “Дезертир” (Чехія-Україна). Тож я приєдналась до команди. Допомогала з усім потроху, як воно і буває на студентських проектах, зате почувалась in flow, щасливо і включено.
І ось під час зйомок однієї зі сцен мені довелось сторожити купу техніки. Доки десь там нагорі в каптьорці робилося і знімалося кіно – я пильнувала залізні коробки на гаражах в Білій Церкві.
Аби злитись на саму себе продуктивно і з користю, я вирішила придумати коротку історію. Я роззирнулась довкола, локація виглядала фактурно. Більше того – вона мені була зрозумілою і знайомою. Адже я виросла в селі поблизу тракторної бригади, а потім в маленькому містечку зі своїми провінційними правилами. Я цілком могла уявити собі історію, яка тут могла б статися. Герої, їхня поведінка, внутрішні розклади-розборки-тьорки – я раптом чітко все це побачила. (Мабуть, у той момент я була не найкращим сторожем для привезеної з Чехії знімальної техніки).
Тож я собі записала першу нотатку в телефоні, яка виглядала приблизно так: “хлопець на гаражах, якому батько дарує свою машину. до нього приходять друзі”.
У квітні 2018 я поїхала з цією ідеєю на триденний воркшоп Тараса Дроня Nord Film School. Мені пощастило, адже я була єдиною авторкою з конкретним запитом. Тож великий шмат третього дня пішов на “розбір польотів” моєї ідеї, яка все ще досі була на рівні “щось про хлопців на гаражах”.
На цьому воркшопі я собі сформулювала, що історія буде про соціальну ієрархію, але таку базову, навіть примітивну. Проте це ще й досі була лиш тема (про що), а не посил (що я хочу цим сказати).
ПОСИЛ (message) – твердження, попередньо висунуте або доведене. Це першоідея, основа і фундамент головної ідеї фільму. Вона чітка, лаконічна, зрозуміла.
ПРИКЛАДИ:
“Ромео і Джульєтта”: велике кохання сильніше за смерть.
“Хоробре серце”: свобода дорожча за життя.
“Термінатор”: людське перемагає механічне.
Цього ж місяця знайшлася назва ДОРОСЛИЙ (яку вигадала директорка Wiz-Art Оля Райтер), що, звісно, ще трохи просунуло пошук посилу вперед. Проте coming-of-age драм так багато і вони такі нині популярні, що одного лише “дорослішання” було недостатньо.
У травні 2018 відбувся пітчинг Львівської кінокомісії, на якому я презентувала ідею фільму. Виглядала моя презентація ось так:
Ми виграли пітчинг, отримали фінансування у розмірі 50 тисяч гривень і почали готуватись до зйомок у жовтні 2018.
Паралельно з кастингом і дописуванням сценарію, я активно шукала ось це крихітний біт – чітко сформульований посил. Від нього, зрештою, залежала фінальна версія сценарію та поведінка моїх героїв в історії.
Зазвичай я створюю tag cloud, виписую всі підряд асоціації, які виникають в мене у стосунку до історії. Оскільки самі по собі гаражі як місце дії були важливою частиною драматургії фільму – я зробила те ж саме з локацією. Накидала ось такий приблизний словесний муд борд.
Ще один важливий момент – це відверта розмова з собою: чому тобі цікава ця тема і ця історія. Отак взяти і добряче в собі покопатися, аж поки не доберешся до першоджерел. Якщо ти не зрозумієш, що чіпляє тебе особисто – навряд чи тобі вдасться зачепити своєю історією глядачів.
У випадку з Дорослим я зрозуміла, що мене цікавлять історії про людей, які на перший погляд інтровертні й тендітні, а насправді сміливі та витривалі. Ось це поєднання крихкості й сили – завжди виглядає напрочуд людським, і зворушує мене страшенно. Оскільки в Дорослому йшлося про протистояння не лише моральне, але й фізичне, то зрештою я дійшла до такого речення:
Моя 1AD (друга режисерка) Іра Громоцька була на постійному зв’язку зі мною, терпляче вислуховувала трикілометрові роздуми вголос та відстежувала перипетії моїх пошуків. Це речення я скинула Ірі в телеграм, а вона мені його поредагувала, і вийшло саме те, що треба.
Зрештою ось цей запис я зробила на першій сторінці свого нотатника і могла зі спокійною душею дописувати сценарій. Тепер все було на місцях.
А тепер – просто щоб зафіксувати. Це сталося 24 вересня 2018. Ідея фільму з’явилась у січні 2018. Тобто минуло більше ніж півроку у пошуках простих п’яти слів.
books_for_scripts (1) workingbook (3) workingbook_theadult (3)